Стежки мої - черемухи патлаті,
Промінням сонячним цвіте латаття,
Бузкові зарослі в замріяних гаях,
Спішу струмком, щоб роки наздогнати,
Та граюсь, під веселкою, не я,
Ногами босими в калюжі, після зливи...
Там мама, тато - всміхнені, щасливі...
Лечу я пташкою на батьківські пороги,
Де - спориші, де - мальви соромливі,
Звідкіль взялися всі земні мої дороги