Летять у вирій знову журавлі
У теплий край,в далекую дорогу.
Вклонились низько матінці-землі,
Та мають десь неспокій і тривогу.
Вони курличуть знову з висоти
І голос свій нам подають журливо.
Ключ їх у пам»яті повинні зберегти
Й повернення чекати терпеливо.
Але весна не швидко знов прийде,
Не швидко змінить лютую сестрицю,
Струмки не швидко з гірки потечуть
Й не швидко ми побачим в них водицю.
Та як би довго не прийшлось чекать,
Ми час прискорити і зупинить не можем.
І журавлів ми знову будем зустрічать,
І у гнізді ми їх не потривожим.
15.10.2010