Юлі Тімошенко.
Небо синє у клітинку…
Ось і знов над леді «Ю»,
Рівні докази нулю,
Зупиніться на хвилинку…
Може більша всіх провина?
Чому хмари лиш на нею?
Немов чорна скатертина,
Сумом над Землею…
Чутні Храмові дзвіниці,
Золотіють куполи,
Як скорботно у в’язниці,
Як таке змогли?
Правда вічності відтінку,
Скільки будуть з нею грати?
Поржавіють давні грати,
Небо синє у клітинку…
Автор Геннадій Сівак.
14 липня 2012 року.