Я віршик сьогодні тобі написала.
У відповідь теж щось подібне чекала.
Та чи отримаю щось на подобі,
Цього ж я ,звичайно,не знала.
Та я не чекаю віршовані стрічки,
Про ліс,про долину, про луг біля річки.
Тому що писати не всім так дано,
Про це все відомо мені вже давно.
Та душу відкрити і в прозі можливо,
Посміхнутись у відповідь можна грайливо,
Зацікавити змістом рядків на папері
І душу відкрити,немов в хаті двері.
Тому не соромся,що так ти не можеш,
Бо й рядками із прози мені допоможеш.
Допоможеш ти настрій хороший підняти.
Й на протязі дня,щоб його зберігати.
14.08.2010