ЛІТЕРА ‘’ Ж’’
Буква ‘’ Ж ‘’ неначе жук,
Наче злісний той павук,
Що ногами добіжить
І на весь садок кричить.
Хоче,щоб її почули
Щоб про неї не забули.
Щоби її не лякались,
З нею завжди зустрічались.
В неї ніжки дуже гарні-
Вони в неї усі парні.
Ними вона усіх манить,
Але жодного не ранить.
А зустріть її ми можем,
Хто не стріне-допоможем.
Допоможемо побачить,
Де вона сміється й плаче.
Знайдем квітку й деревце,
І містечко,і сільце.
І пташину,й кущ красивий,
Де ця буква ,наче злива.
В неї посмішка грайлива,
Вона добра,жартів лива.
Вона всіх у гості просить
І з собою знання носить.
Каже всім,що вона знак
Без якого аж ніяк,
Аж ніяк не обійтися
Й в цьому дуже гарна риса.
Гарна риса,гарний приклад,
І до неї всі ми звикли.
Хоч ця буква має ріжки,
Та не лячно нам ні трішки.
Буква ця для нас танцює,
І співає,і малює.
Виголошує нам гасло,
Щоби світло не погасло.
Бо у темряві спіткнеться,
Ніжка в неї підвернеться.
І абетка пропаде,
Якщо буква десь піде.
І тому ми з вами,діти,
Маєм з буквою радіти.
Її не можна засмутити
І її повинні вчити.
Маєм бездоганно знати,
Де і як її писати,
Який звук вона позначить,
Як почуєм і побачим.
Щоб не вибігла з абетки,
Щоб шукать свої шкарпетки.
При письмі не ламать ніжки,
Бо незручно буде трішки.
Не з’єднається у слові,
Не звучатиме у мові.
Тому будьте ви уажні,
Щоб не брать крани вантажні.
Щоби букву цю підняти,
У слова усі вставляти.
Щоб не викрутить їй ноги,
Й щоб не було в нас тривоги.
Тому добре ви читайте,
У словах не пропускайте,
Щоб в неї ніжки всі були здорові-
Адже в мене ви чудові!
26.10.2010