Ось знову ранок наступив
І філіжанка кави на столі чекає,
І не промінчик сонця розбудив,
А розбудила мила,що тебе кохає.
Устами ніжними торкнулася тебе
І подих лиш на мить затамувала,
Й ніяк уже не стримавши себе,
Знов солодко та ніжно цілувала.
І раптом думка промайнула тут
Про те,що ти не хочеш просинатись.
Сни кольорові знов до тебе йдуть,
Як цього дня не міг ти дочекатись.