Похилилася верба
Та і над водою.
Розстелилася журба
Туманом з росою.
Та й пливи,сизий туман
З річкою єднайся.
За дівочий ніжний стан
Стрічкою не чіпляйся.
Не полохай ти траву,
Якою ступала
Дівчинонька у саду,
Що щастя шукала.
Ой, шукала не знайшла.
Тільки - сльози в річку...
За туманом попливла,
Як надія - стрічка...
Похилилася верба
Та і над водою...
В косу довгу заплела
Смуток із журбою.