Зустр лись ми з тобою випадково

Клавдия Дмитрив
Зустрілись ми з тобою випадково,
Та все  було  це дуже загадково.
Цього я зовсім-зовсім не  чекала,
Та й що  зустрінемось,то також  ще не знала.

Та вдячна я ,що ти мене  помітив,
Хоч не  було  тоді  у  тебе  квітів.
Та запросив  мене ти пообідать,
Й щось шепотів обом холодний вітер.
 
І од  вечері я з тобою не  відмовлюсь,
Й  по це  з тобою  ,згодом,я  домовлюсь.
Та й повечеряєм з тобою при  свічках,
І вогник  спалахне в  наших  очах.

Вогник  бажання,що з'явилося в  ту  мить,
Яке  і по сьогодні  в  нас не  спить,
І  ми підтримуєм  цей  вогник,щоб не  згас,
А грів  серця  наші  любов'ю кожен  раз.