Помурчи мне, котик, ласково,
Отдохнём с тобой в тиши!
Помечтаем, вспомним сказку и
Серость дней разворошим.
Там в саду моём черешневом
Солнце радостно поёт.
Ангел я, дочурка нежная,
Мама так меня зовёт.
И сама она крылатая,
И красавица всех мер.
На плечах у папы статуей
Я плыву в прохладный сквер.
Ах, мой мир, моя история…
Где затеряны ключи?
Сказку, где не знаю горя я,
Верный котик, намурчи!
*
Котику, давай спочинемо,
Помурчи мені ласкаво!
Всі буденні справи кинемо
І пірнемо в світ цікавий,
Де сміється тепле сонечко,
Цілий рік цвітуть черешні,
Де не бабця я, а донечка
У колишнім і прийдешнім...
Мама там від сонця щулиться -
Ще вродлива і крилата,
І перетинаю вулицю
Я на плечах свого тата...
Ах, від тебе, світ чарівний,
Десь загублено ключі...
Котику, ласкавий вірний,
Втішну казку намурчи!
http://www.stihi.ru/2010/04/07/5062