Немов в екрані калейдоскопу руйнувалось моє життя
Усі барви пересипались і кидали мене в забуття.
Та як квіти різноманітні шукувались перед очима
У душі розквітала надія, що підтримаю долю плечима.
Що я стану спроможним на щастя, що дарує кохання усім,
Але тільки не знав я, що щастя потребує великих зусиль.
Що потрібно зібрати осколки, що розсипались в чудо-трубі,
І знайти тебе буде так важко, і віддати серце тобі…