Мені здається
Ніби той солодкий подих світла
Шепоче лагідно
Про сум
Про подорож
Про біль
Про нас
Про всіх
Хто втратив
Хто не хотів
Але лишився у кутку під лінзою
Самотності
Той голос знає
Де сховані великі мрії
Яких щоб досягти
Повинні народитися були
У сердці Бога
Але той шепіт
Він один
Хто може повернути час назад
Та звабити
Філіжанкою тендітного гляссе
В блакитньому мереживі