Как будто в детстве снится: я лечу.
Во сне расту, а значит вырастаю.
Зажгите, мама, поскорей свечу
И разбудите: видите – летаю.
Как улечу, уже не прилечу,
Тогда у вас добаятся заботы.
Поторопитесь засветить свечу
И прекратите все мои полёты.
Я налетался, больше не хочу.
Мне тесно жить под потолочным гнётом.
О сжальтесь, засветите мне свечу,
Ведь у меня нет крыльев для полётов.
У СНІ
Як у дитинстві сниться: я лечу.
Це ж я у сні росту, це я зростаю.
Скоріше, мамо, засвітіть свічу
І розбудіть: ви ж бачите – літаю.
Ще й залечу, і більш не прилечу,
І вам додам турботи і заботи.
Не кваптесь, мамо, засвітіть свічу
І припиніть нічні мої польоти.
Бо я вже налітався досхочу,
Тут тісно, мамо, б’юсь об стелю хати…
О, пожалійте, засвітіть свічу,
У мене й крил немає, щоб літати.
1972