Мой первый стих. Сон

Оксана Зимка
 
Уже темніє - ніч на дворі`,
Вже світять зірки на долонях,
І я ,немов, мале дитя,
Гуляю під зірками долі...
Радію я нічному диву,
Яке приносить нам весна
Природа спить,всі спочивають,
А я ,немов, нічна зоря.....
Танцюю, бігаю, співаю,
Під сяйвом місячним ясним.
Літають сови над Дунаєм,
Шумить водичка в джерелі.
Моя душа - немов на небі,
Літає з совами вночі.
Ласкавий вітер дме поволі,
Хитаючи листки верби.
Раптом,швидко час мина,
І ,вже, світанок наступа.
Тікає місяць непомітно
Зірки з собою забира...
"Куди ж ти ,ніченько,тікаєш,
Не попрощавшися зі мною"
Прокинувшись, себе питаю :
" Це що, був Сон? "

Зимка Оксана 2003 год.