Сибір, Сибір... Далекі гони.
І лови знов? І знов полон?..
То дрантя чорне, то червоне, —
Ну як, Імперіє,
схолов
Твій шал чи ще мене зігріє,
І збагровіє, й заюшить
Літа останні і надії?
Мені ще жить, ти чуєш — жить,
А ти конай, тисячолітня,
Бухикай в ніч таку лунку,
Що аж ввижається дровітня
Й сокира —
дрож по держаку!..
Іще не вивіз Україну
У нелюдь цю
твій товарняк...
Іще зсіче твою повинну —
Хай і повинну —
злий варнак!