Не берусь за чорнi нитки

Людмила Дзвонок
Вишиваю нитками, не берусь за чорну...
Мала я матусю, мала, ой, моторну.
В один рік спіткнулася і злягла у ліжко.
В хаті все померкло - смерть стояла близько.

Вишиваю хрестиком квіточки рядочками.
Богові подяка, що іще з синочками,
Що в роки осінні граюся з онукою,
Та ходжу ще рівно, і ціпком не грюкаю.

Вишиваю яблука, вишеньки, грибочки,
Не опале листя - зелені листочки,
Небо синє-синє, без чорної хмари,
На полях безкраїх овечі отари.

Вишиваю нитками, не берусь за чорну...
                04.08.2012

Картина із Яндекса.