Пшеницю в коси серпень запліта
та яблука в траву складає стиглі...
і, мов птахів, що відлітають в вирій
я проводжаю вас, мої літа...
І все частіше думи про сумне -
вплелась в шовкові коси сивина
і буде , колись, випито до дна
життєвий трунок... Не лишай мене,
Моя надіє! Нехай вогонь горить!
Доки моя любов сягає неба
Благаю,не лишай мене. Не треба
гасити зорі у моїй душі... ще мить...