***

Ив Кабачек
Згадка про молодість серце нам крає,
Жаль нам минулих загублених днів.
Тільки надія одна не вмирає,
Вічно живуть лише мрії одні.

Старанно старість нас обступає,
Душу і думи в обійми бере.
Тільки природа одна не вмирає,
Інше все рано чи пізно помре.     1986