Я теж пишу вірші, інколи:
Коли дуже чимось стривожусь,
Коли налітають віхоли...
Як хороше - знову спроможна,
Спішу говорити строфами,
Римами, часто невдалими.
Линуть вони непрохано,
Наче під сонцем проталини.
Коли відчувається втома,
Коли наодинці з собою,
Коли поспішаю додому
Ходою - давно нелегкою...
Навколішки прошу я долю
(Ще стільки несказаних слів!),
На щастя, та з БожоЇ волі,
Щоб мій олівець не тремтів.
1965 - 2020