* * *
Сичі в гаю перекликались,
І я змовкав у гущині...
Та брами в пеклі одмикались —
І слухав хтось мої лісні.
І золоті ворота в Царство
Небесне — протяг одчиняв...
І аж тоді ранкове птаство
Ніякий острах не спиняв!
Воно упевнено співало
І не могло збагнуть, яку
Я перебув отут навалу
І не повісивсь на суку...
1994