Пірна в гущавину ворожу
Пірнач полковничий. Боржій —
На допомогу!
Панська рожа
Сльозу роняє з пишних вій.
Моя ти зоряна притуго,
Моя ти подруго, не плач.
На захід сонця,
Поза Бугом,
Панич твій кручений навскач
Подавсь.
І синє попідгроззя
Зрива кровиночки малі —
Все менші, менші... У знемозі
Вже й поточився до землі...
Та, як розмай, та, як барвінок,
Вирує в полі цілий день
Козацтво!
Й то — лише зажинок.
Що, як почне рубати впень?!