Вспоминая Лесную песню. Веточка Вишни

Владимир Грубин
                Перевод с украинского
                Автор Веточка Вишни
                http://www.stihi.ru/2012/08/17/5577


           ***
Ноги замёрзли, в левадах блуждая,
пальчики грела, у сердца сжимая.
Слёзы из глаз вытекали горячие –
дым выедал – и надолго незрячею
враз становилась и спала. 
Во сне -
будто сиротка в вербной листве.

Тихо скрипела верба о далёком,
крик журавлей в небе плыл синеоком,
слышалась песнь лукашевой свирели,
тонко на холоде ветви звенели…

Спала… и видела лес и левады,
майский расцвет необъятного сада,
как на висках горячи поцелуи,
жарко ладони родные прильнули.
Мягкое слово Лукаш говорил,
песню про счастье щемяще сложил…

Милая дева, дитя ниоткуда,
Спи до весны, леса мягкое чудо!
            ***

     Згадуючи Лісову пісню
         Веточка Вишни

Змерзла, босоніж в левадах блукаючи,
пальчики гріла, до серця торкаючи.
Плакали очі сльозами гарячими -
дим виїдав - і надовго незрячою
бідна ставала, і спала тоді,
ніби сирітка в вербовім гіллі.

Тихо скрипіла верба про далеке,
чувся бузьків в небі сірому клекіт,
спів лукашевої чувся сопілки,
тонко бриніла на холоді гілка...

Cпала …і бачила ліс і левади,
буйний розмай яблуневого саду,
чула цілунки гарячі на скроні,
пестощі й жар дорогої долоні.
Лагідне слово Лукаш промовляв,
гарно і щемно про щастя співав…

Мила, хороша, дитино нізвідки,
спи до весни, лісу лагідна квітко!


Картина http://angel-sveta.ru/data/
files/uploaded/imageimage/Elem.jpg