***

Що для тебе є справжня спрага,
I про що мрія шепоче?
Хто дорожче, і що серце гріє,
Навіть серед безжальної ночі?

Кістка в горлі, не дасть і зітхнути,
Не важливо хто виграв тур!
Кожен пес що жадає свободи,
Закопає цей тяжкий ланцюг.

Мовчки вийду, грюкну дверима,
I терпінню є своя межа.
Хто ми браття, плем'я безвільне?
Чи нащадки хоробрих, та сильних?!

Знову ділять, частини навіщо?!
Хто придумав цю ворожнечу?
Я душой прикипел к тебе сильно,
И люблю тебя Украина...