Коли весна приходила
Мене любов з розуму зводила.
Коли весняний дощ ішов,
То мене мій милий знайшов.
Перший бутончик весни зацвітав,
То мене мій милий цілував.
Коли весняний сад зацвітав,
То милий мене до себе пригортав.
Коли почувся перший грім весни,
То скінчились мої безтурботні сни.
Став мене мій милий забувати...
Став до мене рідше приходжати.
Коли ж він встиг мене розлюбити?
Коли ж він встиг моє серце розбити,
Тоді, коли веселка з річки воду брала?
Так. Вона нашу любов з водою забрала.