***
Над безоднею суті буття
Я тримаюсь дражливої нитки. -
Досконале, стійке почуття
Залишає в долонях відбитки.
Я б воліла пустити його
Монгольфьєром легким в пащу ночі.
До свободи п’ять пальців всього,
І один самовирок: «не хочу».
Я б зірвалась зі стогоном вниз
Моє серце б нарешті розбилось.
Та шкода - я не Фльора Де Ліз.
Навіть, в пісні мене б не лишилось.