Ты хотел!
Светлана Ткачева
http://www.stihi.ru/2011/05/16/2006
Ты уже того не увидишь...
(Разве этого ты хотел?)
Не увидишь, как тело дышит,
Под ударами страсти стрел.
И уже не твоей рукою
С плеч моих уберётся локон,
И конечно, не наш с тобою,
Шёпот выдохом выйдет с окон.
И уже не тебе открою,
Не тебе я отдам ключи...
А по венам жгучей струёю :
"Ты ведь сам так хотел!
Молчи!"
...Отбивается дробью эхо,
Вызывая на бунт тишину.
Как другого понять человека?
Заглянуть в его глубину?
И остаться на тех глубИнах,
А не брошенною на мель!
...Мы с тобой потерялись в зимах,
Отпуская судьбу в метель.
И конечно, теперь я стану
(Разве этого ты хотел?)
Для него - другого желанной,
И мишенью для новых стрел!
---------------------------------
Володимир Великодний
Ти хотів!
Ти вже ніколи того не побачиш ...
(Невже ти це божевільно хотів?)
Не побачиш, як моє серце втратиш
Під ударами злими пристрасті стріл.
І уже не твоєю рукою
З плечей моїх прибереться локон,
І, звичайно, що не наш з тобою
Шепіт видихом вилетить з вікон.
Не тобі я відкрию оселю,
І не тобі подарую ключі ...
А по венах пекельно струєю:
"Ти безжалісно так хотів!
Мовчи!"
... Барабанить луна пісню єдину,
Викликаючи на бунт тишину.
Як же другу зрозуміти людину?
Як заглянути в її глибину?
І залишитись на тих глибинах,
А не викинутою на мілину!
... Ми з тобою загубились в зимах,
Відпустивши долю в заметіль одну.
Я ж, звичайно, стану коханою,
(Невже ти це божевільно хотів?)
Для нього – другого, бажаною
І мішенню вірною для нових стріл!