Святкова розмова

Александр Степанков
  - Добрий ранок, пані-матко! -
З святом вас вітаю!
- А що це воно за свято?
Я його не знаю:
Чи Михайла, чи Варвари,
Горпини чи Гната?
Всіх святих не пам"ятаю -
Дуже ж їх багато.
 - Що ви, пані! Який сором!
Да к лихій годині
Та й не знати, що святкують
Усі в Україні!
Та що ж оце з вами, пані?
Бо ж була об"ява:
Святкувати Незалежність -
Їй шана та слава!
- Незалежність? А від чого?
Може - від горілки?
Ото добре! Бо ж старого
Як отую гілку
Вже хитає вітерець -
А він все до чарки!
Та несе останню гривну
До баби Одарки
За сивуху. От би теє
Зло заборонити!
- Та ні, пані! Навпаки
Зараз треба пити,
Підіймати кришталевий
Келих знов і знову
За державу, що дала нам
Нашу рідну мову!
- Дала мову? Йой, сусіде -
А я і не знала!
А якою ж я до цього
Змалку розмовляла?
Чи єврєйською? - Ви, тітко,
Зовсім безтолкові!
Ондо пишуть: говорити
Нам на рідній мові
Москалі забороняли,
Та до того ж, кляті,
З"їли сало та ковбаси -
Геть усе у хаті
Нашій! - Онде що до чого,
Дякую, сусіде!
Ото зараз буду знати
Звідки наші біди!
Тож оті москальські пики
З"їли всі ковбаси!
Оце ж звідки їх набігло
До нас - така маса,
Що усе та геть злизали -
Ах вони ж трикляті!
Ми ж колись жили із дідом,
Мали грошенята,
Тай під хатою, і в хаті:
Не те, щоб багаті,
Але й їли непогано
І в новому платті
Я ходила. Ощадкнижку
Та пенсію мала.
Зараз маю не ковбаси -
Їм шкірку від сала!
Хто ж тим москалям дозволив
Народ грабувати?
- Тьху, дурна! Та ж гляньте далі
Аніж ваша хата:
То ж ДЕРЖАВИ незалежність!
В боротьбі здобули
Її наші Президенти -
Щоб здорові були!
Пан Кравчук, за ним - пан Кучма
З друзями своїми,
Нехай згадують нащадки
Славнеє іх ім"я!
- Нащо ж було вам, сусіде,
З баби кепкувати?
Так одразу б і казали -
Що ото за свято.
То ж коли гримить усюди
Музика тріскуча -
День Святого Кравчука
Та Святого Кучми!

            2001р