Біля рідної хати вже інший заквітнув садок -
бо так довго блукала, шукаючи щастя у світі.
Відпочине душа, пересіявши суміш думок
під розлогими кронами яблунь та в запаху квітів.
Серед розкоші трав, в діамантовім блиску роси
розплескались супокій та дивна наснага.
Рідна земле моя, нектарином своєї краси
напувай досхочу, утамуй мою жадібну спрагу.
серпень 2012