Як Христос віддав себе за нас, так і ви віддавайте себе один одному
Мене лікарня знов зустріла
І смерть заглянула в лице.
І знов душа моя зомліла,
Та не кінець іще оце!
Зі мной Христос! Він краще знає,
Чи я потрібний ще кому.
То ж смерть боїться і питає,
Чому не зараз? Не пойму!
Отож і смерть не має права
Мене без дозволу згубить,
Тому від мене Богу слава!
Ми й далі будем з Богом жить!
Ми людям знову нагадаєм
Надію, віру і любов.
Ми міцно ближніх обіймаєм,
Бо в нас, в усих єдина кров.
Любітесь, люди, і цілуйтесь!
Господь іще дає нам час!
Спішіть любити! Користуйтесь,
Поки Він добрий ще до нас!
Будь кожен ближньому, як рідний...
І виникають голоси:
Навіщо ти кому потрібний,
Якщо себе не віддаси?!
* * *