Де зоряна тиша...

Федорович Дмитрий
Де зоряна тиша палає,
Де сяють заобрійні роси,
Я Всесвіту шлях відчуваю,
Я слухаю дивоголоси.
Вже сонце на заході рине,
І плине на серце журбою...
Лелеча моя Україно,
Я – янгол нічний над тобою!