Учора довго не могла заснути…
(Не через втому, або вірші…)
Нелегко одним розумом збагнути
Сердешні почуття найглибші.
Думки кружляли в одинокім танці,
І бігли кадри – як у кіно…
Душею я була у Нерубайці,
То тихий острів щастя мого…
Там найсолодші яблука і груші!..
Шовковиця тане на губах…
Засніжені спокусливі черкуші -
Сині діаманти на гілках.
В думках лечу на Томашевську гору,
Броварським йду – як по Карпатах…
Красива Нерубайка в різну пору…
Пейзажі треба тут писати!!!
На небо зоряне не надивитись!..
Місяць мрії уночі гойда…
З бездонної криниці не напитись!..
До чого ж смачнюча тут вода!!!
І сонечко інакше тут сідає…
Не так, як всюди, пахне земля!..
Я кращого села в Світі не знаю,
Ніж рідна Нерубайка моя…
24.08.2012
http://stihi.ru/2012/09/01/5289