Там, де співають солов'ї,
Де роси падають в жита
Тебе, кохана, я зустрів,
З тобою шлях свій поєднав!
І як би важко не було,
На крилах я лечу в наш дім –
Там завжди затишок й тепло,
Твоя любов і ніжність в нім!
Це наш з тобою острівець,
Прикрашений, немов Едем!
Тривоги й біль відходять геть,
Лиш на поріг його ввійдемо!
У ньому стіни з доброти,
Твій погляд, сповнений теплом…
Чекаєш хлібосільно ти
Мене з роботи за столом!
Не можна зупинити час,
Життя ж – мов свічка – догорить…
Кохати - як в останній раз –
Нам подарована ця мить!
І все, що в мене є – це ти,
Ковток повітря і води,
У грудях рівний серця ритм…
Все ж інше – нетривке, мов дим!
20.08.2012 рік с. Дениші (санаторій)