Дивлюсь на монітор, а на ньому твоє фото...
Ти там щасливий, очі щирі і в посмішці вуста.
Знай, ти - моє найцінніше в світі злото,
А тепер нас розлучили ці ненависні міста!
Я сумую неймовірно і хочу стати міражем,
Щоб скоріше біля тебе промайнути вітерцем!
Щоб тільки руки порух був між нами рубежем,
І я б тебе торкнулась, наче сонце промінцем!