Малює Вечір тишу, десь край степу,
Розмаченими снами передщасть;
Цвіркунчиків балади, в росах, терпнуть...
Згаса свіча... і явір — ні шелесть...
В левадах, верби шепотять украдно.
Газдує Ніч. Пряде павук сільце.
Міжзірними стежками Аріадна
Веде, у храм Любові, манівцем...
О диво: між сузір’їв — мла пелюстя
Чи мрії кружеляють навстрічань,
Чи маг таємно тінню долі спутав —
Дороги дві в хмарині чарувань.