http://www.stihi.ru/2010/01/31/8063
Сид Валерий «Песенка прошедшая»
***
не бывать нам в наших прошлых городах
не мотаться нам по адресным бюро
черновик наш украшает борода
и уже не перепишешь набело
от безудержного риска далеки
и бродяжий залечили мы недуг
были бодрыми а вышли в бодряки
и на прошлое накинули узду
и зарубок мы своих не узнаём
от нехоженых вернулись к большаку
лишь сдаём воспоминания в наём
безучастному бумажному листку
от вокзалов и почтамтов далеки
не заманит синевой аэропорт
удовольствие житейских волокит
наслажденье мелкотравчатых хлопот
наш удел не перекусит удила
не порвутся бытовые постромки
вспомним только что жила мол да была
и пожалуй не добавим ни строки
***
(вільний переклад)
не вернути більш в минувшини міста
та й чого шукати вже що не твоє
з заголовком «було» записів до ста
і на чисто не зміститься що «не є»
всі ймовірності на ризики потуг
заліковано валандатись в світах
ще бадьоримо себе то там то тут
не спинити час … хіба у снах
а на згадку туго вузлики старі
затягнулись – що либонь не розплести
лише спомини лишилося одні
на кавальчиках паперу донести
вже перетяги вокзалів не зовуть
і не кличе ввись летовища блакить
по буденному перону звикла путь
з почекальні де на вході надпис «мить»
є як є… отож… попущена вузда
спересердя посторонки не порвем
тільки згадка жИли-бУли – не біда
чи допишем… нащо? далі просто йдем