А криза середнього віку - це в скільки?
У кожного з нас свої дати та віхи,
І мить, коли стомлені долею віки
Захочуть закритись, закритись навіки.
Коли симпатичні не радують речі -
Це криза, знесилення чи порожнеча?
Проблеми сутулять, виснажують плечі,
Сердечко щемить, час від часу не легше.
Та втома не привід іще сумувати.
Які наші роки? До кризи далеко.
Гайда, помандруємо в гори, Карпати!
Поглянемо звідти з польоту лелеки
На наші проблеми,- які ж то дрібниці,
В джерельній водиці утопимо втому,
І жменьку пахучої з’ївши чорниці,
У настрої гарнім вернемось додому.