Пробач за ненаписані вірші ночами,
Що до подУшки я тулилась в ясну ніч.
Пробач, що ті неплідні дні почАлись,
Як з місяцем лишалась віч-на-віч.
Пробач, хоч ти і так вже певно знаєш,
Що загубила в якусь мить отой зв'язок.
Бо зникло щось. Буває, що втрачаєм.
Буває не знаходим знов. То що ж!?
Пробач. Та ясна повня цього разу
Наповнила нутро теплом ночей.
Все спантеличення пройшло відразу.
Ти залиши мені мій блиск очей!!!
присвячено музі
6.09.2012