Бійся долі і тривоги,
В тузі час свій провести.
Бійся довгої дороги,
Від знесилля знемогти.
Бійся часу в тихім смутку,
Німих окриків душі.
Бійся, що нема притулку
Для уривків і віршів.
Ні, я долі не боюся,
І тривоги до душі.
Туга серце розворушить,
У дорого знов, мерщій.
Смуток істину покаже,
Біль проллеться у рядки.
Віршем доля моя ляже
В зошитні стрункі клітки.