На вустах усмішка,бісики в очах-
Це сум"яття осені я ховаю так!
Щоб не здогадались, як болить душа,
Сум щоб журавлиний не злетів, як птах…
Пролетіли весноньки, минули й літа,
Стали роки осінню…Скоро вже й зима!
А душа не стариться, руки простяга…
Жаль, що тільки молодість в вирій відліта.
Все одно сміятимусь,буду я співать
Кожній днині прожитій! І собі сама…
Щоби кожен зустрічний прочитав в очах:
«Я не здамся осені! Буде ще й весна!»