***

Амури сплять,амури сплять
Під зорями рожевих ранків,
Що так звабливо мерехтять
Всю ніч, всю ніч і до світанків.

Медовий голос твій солодкий
Ніжно торкається повітря.
Проміння, ніби зошит нотний,
Співає жайворонком пісню літню.

І легко стелиться на поле,
Що будять з сну червоні квіти,
Безмежно-вічне маковеє море:
Мені б у нього впасти й уціліти.