***

Константин Гай
ПІСНЯ СИВОГО МЕРИНА
Музика сивого мерина, слова сивого мерина,
Виконує сивий мерин

Ідуть роки, ідуть роки,
Натерли шлеї вже боки.
Проїла зуби вже вузда,
Такі діла.
Діла біда.

Колеса в возі скрип та скрип,
Як рахівничник у таксі.
Рахує кілометри, дні…
Та тпру ні-ні.
Тягни. Тягни.

Ось мій приятель вдачу мав.
На іподромі він скакав.
Не раз, не два призи зривав.
Та, щось пристав.
Упав – пропав.

А другий, зовсім був чудний –
То те не так, той не такий –
Ходив він з яйцями, дурний.
Як всі, кастратом, не хотів,
І околів, від діл отих.

Нащо скакать, чого шукать,
Та в возі посторомки рвать.
Як все одно все буде так,
Як схоче з віжками рука.
Куди за віжку потягнуть –
Туди й везуть.

Понос, запор, ксоб, і гаття –
Таке, скотське, у нас буття.
Ось, за кордоном, там життя…
Ми ж чергового візника,
Везем пока.