***

НЕ ПЛАЧ ЛЕУТАРЕ

Тихим шепотом слів, з рим плетуться вірші.
Пісня знов оживе, як безсмертя душі.
В тихім гомоні струн, наші долі сплелись.
Я співаю про те, що співав ти колись.

Хай дорога твоя, стелить грифом гітари.
Плинже ун, леутаре – ти не плач леутаре
Ти, мов пісня живеш в вічнім клекоті струн.
Плинже ун, леутаре. Ларі відері, друм бун.

Час настане, й зоря з небосхилу злетить,
Догорить. Це життя, на землі – тільки мить.
А безсмертна душа, щоб співать у віках,
Відлетить у віршах, як до вирію птах.

Хай дорога твоя, стелить грифом гітари.
Плинже ун, леутаре – ти не плач, леутаре.
Ти, мов пісня живеш в вічнім клекоті струн.
Ти не плач,  леутаре. Прощавай. В добру путь.

Тихим шепотом слів, з рим плетуться вірші.
Пісня знов оживе, як безсмертя душі.
Тихим гомоном струн, твій повторює спів.
Ми зустрінемось десь, в перехресті віків.