Alea jacta est!

Лидия Подолинная 2
Не чую. Не бачу. Не дихаю.
 Білі обійми сну…
 Падаю в білу віхолу –
 От хоч тепер засну!

 Не чую, не бачу, не дихаю -
 Смертю від болю врятована.
 Я була дуже стомлена
 Мріями, болями, втіхами…

 Alea jacta est! -
 Все як у сивій давності.
 Жухне старий анапест
 Хворий моєю уявністю.

 Я іще майже тут.
 Доля рахує вильоти.
 Ті, хто іще живуть,
 Вперто шукають вигоди.

 Alea jacta est!
 Вимолю в Бога спокою,
 А хтось понесе мій хрест
 Стежкою чи дорогою…
                11.11.2010

 Alea jacta est! - (лат) жребий брошен