Піди, скажи їм, що не винен,
Що чистий перед ними, мов кришталь.
Що не робив і половини
Того, за що ти ними був осуджений. На жаль.
Піди, скажи, що душу маєш чесну,
І прощення проси за те, що не робив.
Тобі повірять… лиш коли воскреснеш…
От, тільки б не забув і воскресив!
Нічна молитва витопить на біле
Душі твоєї невгасиму піч.
А люди просто б подивились
На відблиски вогню серед юрби облич.
Ото вона і є – байдужість!
Юрби бездумної єднання.
Лиш не кажи їм, що воскреснеш,
Бо слово те буде останнім.
06.01.2010