Я можу зрозуміти кожну буденну хвилину,
Кожен відчай і напад нестримного сміху,
Я розумію, що хтось помирає у цю годину,
Я розумію: як це - шукати втіху.
Я здогадалась для чого цвіте брусниця,
Чому тепло не зимою, а літом,
Чому журавлі у небі, в руках - синиця,
І яку біль не можна терпіти.
Я навіть розумію важкі алгоритми,
Я знаю як важко ділити цукерки,
І що треба вміти відбивати ритми
І де купувати на дар табакерки.
Я можу зрозуміти чому все так гірко,
Чому печаль неможливо вбити.
Але аж ніяк не розумію, ніскільки:
Як ти можеш мене любити?!