Ще не вечір
Хоч є все те , що прагнув мати,
а ти смутний та невеселий:
кохання заховав за грати
і загубив ключі. Оселя
порожня стала, наче глечик
на тині...Любий, ще не вечір!
Фінал курортного роману
Не повернусь до втраченого раю,
і часу плин крізь простір не спиню:
в твоїх очах даремно я шукаю
відлуння кришталевого вогню.
Цвіте зеленим у Дніпрі вода,
дарує серпень літній жар останній.
Я розумію, істина проста:
ти вже герой у іншому романі.
Чумацький шлях
Воли ступили на чумацький шлях.
Зірки на ньому наче сіль, що з воза
просіялась крізь дірочки в мішках,
космічного життя буденна проза.
Сумує знову зоряний Чумак:
сіль розсипати – це поганий знак.