Поэтический перевод с украинского.
Собираемся вместе
Мальвины, Офелии, сёстры,
на волшебной,
винтокрылой фанере,
ещё попадём на сиесту,
умчимся отсюда навстречу
фиордам, Тибету, Синаю
и так далеко ещё рай,
а близко к туманному краю.
Нездешних нас
на розе ветров укачает,
умчит нас к тихому плёсу
миров изначальных...
А после мы выпьем море
и солью наполним
душу, и кожу,
и лёгких легки альвеолы,
забудем, скребущее
по струнам серебряным горе,
на теле, что viola d’amore...
А люди внизу –
зеленоглазы и седоволосы –
ладони лодочкой сложат:
"Пингвины летят –
скоро осень..."
-------------------------------
И седьмой день настанет.
Оригинал:
ПИНГВIНИ ЛЕТЯТЬ - СКОРО ОСIНЬ.
Любов Лібуркіна.
Збираємось разом,
Мальвіни, Офелії, сестри,
на чарівній
гвинтокрилій фанері
ще встигнемо до сієсти,
полинемо звідси
назустріч
фіордам, Тибету, Сінаю,
до раю далеко,
ближче до краю.
і нас, нетутешніх,
на розі вітрів
заколише
і віднесе на плесо світів,
де тиша…
а потім ми вип’ємо море,
і, сіллю наповнивши
шкіру, легені,
патерни дихальні
прозорі,
забудем, як шкрябає горе
по срібній струні
на тілі
viola d’amore…
А люди внизу –
зеленоокі та сивоволосі –
долоні складатимуть
човником:
«Пінгвіни летять –
скоро осінь…»
___________________
І буде день сьомий.