Водомiрки

Наталя Мазур
Свої лапки тримать в розчепірку
І її надлегкої ходи
Зайчик сонячний вчив Водомірку,
Доторкаючись майже води.

Водомірка тікала завзято
І сміялася: «Зайчику мій,
Понад берег я буду снувати,
А ти спробуй, за мною поспій!»