Моя молитва тиха та сумна,
Вона заквітчана
і мертва як пустеля.
І ніби в ній багато так тепла,
але вона холодна, голодна, навіжена.
У ній лечу я серед зір і мрій..
І падаю у вир зневаги та бажання
здобути все чого я так хотів,
і втратити усе,
вперше і в останнє.
Молюсь і вірю, вірю і молюсь..
що змінеться усе, що буде все інакше.
прокинувшись до тебе пригорнусь.
Моя молитво, тиха і остання..
В тобі я щиро
Богу помолюсь..
І вибачусь за всі гріхи-бажання..
Можливо я і зовсім не святий,
але і серед грішників
далеко не останній...
Молюсь і вірю, вірю і молюсь..
що змінеться усе, що буде все інакше.
прокинувшись до тебе пригорнусь.
Моя молитво, тиха і остання..