* * *
Музика —
чавунною стопою,
Музика — пушинкою сніжку —
В тому он, шкодуючім за мною,
В тому — ще не зламанім ліску...
Любий мій! Про що твоя тривога?
Не розтопче
і не стане — ні! —
Чорним пухом —
Музики облога...
Хай ламає стіни кам’яні!