Ти любиш бідних?
Ти любиш тих, хто у тривозі
Забувся серцем у дорозі,
Що ти зробив для них?
Яка нещасна в житті доля,
Що в світ приносить сумні ролі,
Що дивиться кому що дати,
Щоб всіх людей не порівняти.
Ти любиш тих, хто серцем марить?
Що попоїсти, що вдягнути...
Чому для них на світі кари
Вриваються в розбиті груди?
На свіжих, спалених тривогах
Вони хоронять людський суд,
Обділені, забиті горем.
Вони не знали теплих рук..
Зарилась теплота в очах,
Навколо світ наче зачах,
Лише тривожні почуття
Нагадують сумне життя...
А десь, на дивних берегах,
Любов їм сниться в теплих снах...
Вони полюблять назавжди,
Якщо цвітять в думках
Їхні минулі теплі сни,
Їхні незламані серця,
що б'ють в тривожне майбуття
Думки, печалі та тривоги
На рідних стежках та дорогах...